А я придбав собі сані,
Сам по місту в них гасаю.
Насмальцьовую ці сані
Я постійно свіжим салом.
Я тримаюсь за мотузку,
Як той гусак за гуску.
Тримався. Дотримався –
Розлетілись сані вдрузки.
Сусіди всі сварять, собаки кусають,
Дядьки здоровенні за груди хапають.
Дядьки то ж не коні,
А коні не винні.
А в дівчини очі, як небо є сині.
– А очі мої, як озера блакитні.
Твоє ж обличчя, як сажею вмите.
Кучері-чері чорняві у тебе,
А в мене в волоссі заплетений терен.
І пісні у тебе не є автентичні,
Хіп-хопом, не в риму
І зовсім не звичні.
Покличу Степана – хай польку заграє,
Бо ми африканських пісень не співаєм!
Я побіжу до мами й тата
В Баб-Ель-Мандеб.
Носатий, мордатий, губата –
Баб-Ель-Мандеб.
Личко твоє є не подібним
На тата обличчя, від мами відмінним.
Носик в тебе вдвічі більший,
А колір такий, ніби він обгорівший.
Сняться тобі африканські слони,
Антилопи, жирафи, леви, таргани,
Банани, ананаси, баклажани, помідори,
Ківі, апельсини, у сметані мухомори.
Отакенні! Як карпати здоровенні!
Що їх не закинеш ні в торбу,
Кишеню, ні в кеди, а тільки за плечі.
–До речі про плечі:
Стояли хлопаки, мабуть культуристи –
Високі, стрункі, загорілі, м'язисті.
Пропонували: "Станцюємо твіста?"
Затанцювали – ні встати, ні сісти!
Я побіжу до мами й тата
В Баб-Ель-Мандеб.
Носатий, мордатий, губата –
Баб-Ель-Мандеб.
Начитка чітка на чача та чимало,
По чорному цокала, цица царапала цяцю.
Як дзига дзвеніла у вухах.
Гуділо, гойдало, гучно бабахкало.
Самба, лабамба, ламбада біда.
Тут то не там, бо тата нема.
Лелеки здалека, із Баб-Ель-Мандебу
Летіли, облетіли...
Кинули в Луцьк.
Я побіжу до мами й тата
В Баб-Ель-Мандеб.
Носатий, мордатий, губата –
Баб-Ель-Мандеб. А я приобрел себе сане,
Сам по городу в них носится.
Насмальцьовую эти сане
Я постоянно свежим салом.
Я держусь за веревку,
Как то гусь за гуся.
Держался. придерживался -
Разлетелись сане вдребезги.
Соседи все ругают, собаки кусают,
Дяди здоровенные за грудь хватают.
Мужики то же не лошади,
А кони не виноваты.
А у девушки глаза, как небо есть синие.
- А глаза мои, как озера голубые.
Твое же лицо, как сажей умытое.
Кудри-черри темноволосые у тебя,
А у меня в волосах заплетен поприще.
И песни у тебя не аутентичны,
Хип-хопом, не в рифму
И вовсе не привычные.
Позову Степана - пусть польку заигрывает,
Потому что мы африканских песен не поют!
Я побегу к маме и папе
В Баб-эль-Мандеб.
Носатый, мордатый, губастая -
Баб-эль-Мандеб.
Лице твое является не подобным
На папу лица, от мамы отличным.
Носик у тебя вдвое больше,
А цвет такой, будто он обгоревший.
Снятся тебе африканские слоны,
Антилопы, жирафы, львы, тараканы,
Бананы, ананасы, баклажаны, помидоры,
Киви, апельсины, в сметане мухоморы.
Вот такие! Как Карпаты здоровенные!
Что их упрекнуть ни в сумку,
Карман, ни в кеды, а только за плечи.
-Кстати о плечи
Стояли парни, видимо культуристы -
Высокие, стройные, загорелые, мускулистые.
Предлагали: "Станцуем Твиста?"
Заплясали - ни встать, ни сесть!
Я побегу к маме и папе
В Баб-эль-Мандеб.
Носатый, мордатый, губастая -
Баб-эль-Мандеб.
Начитка четкая на чача и немало,
По черном цокала, Цица царапала цацу.
Как волчок звенела в ушах.
Гудело, качало, громко бабахкало.
Самба, лабамба, ламбада беда.
Здесь то не там, потому что папы нету.
Аисты издалека, с Баб-эль-Мандеб
Летели, облетели ...
Бросили в Луцк.
Я побегу к маме и папе
В Баб-эль-Мандеб.
Носатый, мордатый, губастая -
Баб-эль-Мандеб. Смотрите также: | |
