І не питай що з голосом моїм
Чому дрижать слова й думки згорають,
Чому мінорні ноти і вітрів
Нових в широтах наших не чекають?
А в небесах дощі метеоритні
Ми з іншими людьми давно не ми,
Й пусті нулі в очах моїх блакитних
Так боляче коли мене торкаєшся не ти
Не йди бо ти мій дзен
Моє холодне харакірі
Ти ніч моя а я твій день
Я чорним ліг на твоє біле.
І шовком вкриті зморені тіла
Сховатися на ніч в твоїх кімнатах,
Де навхрест руки наше інь та янь,
До ранку мені будеш танцювати
І блискало тривожно в небесах
Ми ділим світ на себе і на інших
І не питай чому пітьма в очах
Так боляче не вірити у нас святих і грішних
Наступної хвилини нескінченна кількість версій
В яке з моїх життів нас заведе наступна ніч
Чи стану я останнім твоїм не зумівши першим
Чи залишусь з собою й білим світом віч-на-віч