1. І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всього роду батьківського дому своєї матері, кажучи:
2. Говоріть голосно до всіх сихемських господарів: Що ліпше для вас: чи панування над вами семидесяти мужів, усіх Єруббаалових синів, чи панування над вами мужа одного? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше.
3. І говорили брати його матері про нього голосно до сихемських господарів усі ті слова, і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: Він наш брат.
4. І дали йому сімдесят шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легковажних людей, і вони пішли за ним.
5. А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаалових, сімдесят чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаалів, наймолодший, бо сховався.
6. І були зібрані всі сихемські господарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.
7. І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхів'ї гори Ґаріззім, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: Почуйте мене, сихемські господарі, і хай почує вас Бог!
8. Пішли були раз дерева, щоб помазати царя над собою, і сказали вони до оливки: Царюй ти над нами!
9. А оливка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду над деревами?
10. І сказали дерева до фіґи: Іди ти, та й над нами царюй!
11. І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодощі та свій добрий врожай, і сторожити піду над деревами?
12. І дерева промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!
13. І промовив до них виноград: Чи я загубив свого сока, що Бога й людей веселити, і сторожити піду над деревами?
14. Тоді всі дерева сказали тернині: Іди ти, та й над нами царюй!
15. А тернина сказала деревам: якщо справді мене на царя над собою помазуєте, підійдіть, поховайтеся в тіні моїй! А як ні, то ось вийде огонь із тернини, та кедри ливанські поїсть!
16. А тепер, якщо направду й у невинності зробили ви, що настановили Авімелеха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,
17. бо мій батько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпеку, і врятував вас із руки Мідіяна,
18. а ви сьогодні повстали на дім батька мого, та й повбивали синів його, сімдесят люда, на одному камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими господарями, бо він брат ваш,
19. і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!
20. А як ні, вийде огонь з Авімелеха, та й поїсть господарів Сихему й Бет-Мілло, і вийде огонь із господарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха.
21. І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм.
22. І володів Авімелех над Ізраїлем три роки.
23. І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими господарями, і зрадили сихемські господарі Авімелеха,
24. щоб прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.
25. І сихемські господарі поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабували все, що приходило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху.
26. І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, і довірилися йому сихемські господарі.
27. І виходили вони в поле, і збирали виноград свій, і вичавлювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.
28. І говорив Ґаал, син Еведів: Хто Авімелех і хто Сихем, що будемо служити йому? Чи ж він не син Єруббаалів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми будемо служити йому?
29. А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє військо, та й вийди!
30. І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, і запалився його гнів.
31. І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: Ось Ґаал, син Еведів, та брати його приходять до Сихему, і ось вони підбурюють місто проти тебе.
32. А тепер устань уночі ти та той народ, що з тобою, і чатуй на полі.
33. І буде, встанеш рано вранці, як сходитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, він та народ той, що з ним, вийдуть до тебе, а ти зробиш йому, як знайде потрібним рука твоя.
34. І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.
35. І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході міської брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із засідки.
36. А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: Ось народ сходить із верхів гір. І сказав до нього Зевул: Ти бачиш гірську тінь, немов людей!
37. А Ґаал далі говорив та казав: Ось народ сходить з верхів'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму.
38. І сказав до нього Зевул: Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми будем служити йому? А оце той народ, що ти погорджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!
39. І вийшов Ґаал перед сихемськими госп? 1. Авимелех, сын Иероваалов, в Сихем к братьям матери своей и говорил им и всему племени отца матери своей, говоря:
2. Говорите громко ко всем Сихемских хозяев: что лучше для вас: господство над вами семидесяти мужей, всех Иеровааловых сыновей, или господство над вами мужа одного? И помните, что я кость ваша и тело ваше.
3. И Братья матери о нем громко к Сихемских хозяев все те слова, и их сердце склонилось к Авимелеха, потому что они: он брат наш.
4. И дали ему семьдесят сиклей серебра из дома Ваалверифа Авимелех нанял на них праздных и людей, и они последовали за ним.
5. И пришел он в дом отца своего в Офру и убил своих братьев, сыновей Иеровааловых, семьдесят человек на одном камне. И остался только Иофам, сын Иероваалов, самый молодой, потому что скрылся.
6. И собрались все жители Сихемские и весь дом Милло, и они пошли и поставили Авимелеха царем при Элон-Муццави, что в Сихеме.
7. И об этом Иофаму, и он пошел и стал на вершине горы Гаризима и повысил свой голос, кричал и говорил им: послушайте меня, жители Сихема, и послушает вас Бог!
8. Пошли некогда дерева помазать над собою царя и сказали маслине: царствуй над нами
9. Маслина сказала им: оставлю ли я тук, что богов и людей уважают, и пойду ли скитаться деревьями?
10. И сказали дерева смоковнице: иди ты, царствуй над нами!
11. Смоковница сказала им: оставлю ли я сладость мою и хороший плод мой и пойду над деревьями?
12. дерева виноградной лозе: иди ты, царствуй над нами!
13. И сказал им виноград: оставлю ли я сок мой, который веселит богов и человеков, и пойду ли скитаться деревьями?
14. Тогда все деревья терновнику: иди ты, царствуй над нами!
15. Терновник сказал деревьям: если действительно меня царем над собою, то идите, покойтесь в тени моей! А если нет, то выйдет огонь из терновника и кедры ливанские поест!
16. Теперь, если действительно и по правде вы, поставив Авимелеха царем, и если вы хорошо сделали Иероваалов и домом его, и если вы сделали его за наградой рук его,
17. потому что мой отец воевал за вас, и бросил жизнью своею и избавил вас от руки Мадианитян,
18. а вы теперь восстали против дома отца моего, и убили сыновей семьдесят мужей на одном камне, и поставили царем Авимелеха, сына рабыни над жителями Сихема, потому что он брат ваш,
19. и если в правде и правде ли вы с Иероваалов и домом его, то радуйтесь Авимелехе, и он пусть радуется о вас
20. А если нет, получится огонь от Авимелеха и поест Сихемских и Милло, и огонь вышел из Сихемских и Милло, и съест Авимелеха.
21. убежал Иофам, и пошел в Беэр, и жил там брата твоего.
22. И владел Авимелех над Израилем три года.
23. И послал Бог злого духа между Авимелехом и между жителями хозяевами, и предали Сихемские Авимелеху,
24. чтобы пришла несправедливость семидесяти Иеровааловых сыновей, а их кровь на Авимелеха, брата их, который убил, и на жителей Сихемских, что укрепили его руки убить братьев своих.
25. Жители Сихемские на вершинах гор в засаду людей на него, и они грабили все, что приходило к ним на дороге. И сказано об этом Авимелеху.
26. И пришел Гаал, Еведов сын, и брать его, и они пришли в Сихем, и доверились ему Сихемские.
27. И вышли в поле, и собирали виноград свой, и выжимали, и делали праздник. И входили они в дом бога своего, и ели и пили и проклинали Авимелеха.
28. Гаал, сын Еведов: кто Авимелех и что Сихем, чтобы нам служить ему? Или же он не сын Иероваалов, а Зевул начальник его? Служите людям геморроя, отца Сихема, а почему мы будем служить ему?
29. Кто дал народ сей в руки мои, я прогнал бы Авимелеха. И он скажет Авимелеха: умножь войско и выходи!
30. И услышал Зевул, голова, слова Гаала, сына Еведова, и воспылал гнев.
31. И послал послов к Авимелеху, говоря: вот Гаал, сын Еведов, и братья его пришли в Сихем, и вот они возмущают город против тебя.
32. Итак встань ночью, ты и народ, что с тобой, и засаду в поле.
33. И будет, встань рано утром, при восхождении солнца, и приступи к городу. И вот, он и народ, что с ним, выйдут к тебе, тогда делай, что может рука твоя.
34. И встал ночью Авимелех и весь народ, что с ним, и караулили у Сихема четыре отряда.
35. Гаал, сын Еведов, и стал у ворот. И встал Авимелех и народ, что с ним, из засады.
36. Гаал, увидев народ, и сказал Зевул: вот, народ спускается с вершины гор. И сказал ему Зевул: Ты видишь горную тень, словно людей!
37. Гаал опять говорил и сказал: вот, народ спускается с возвышенности, а третий приходит с дороги Элон-Меонениму.
38. И сказал ему Зевул: где уста твои, которые говорили: кто Авимелех, что мы будем служить ему? Вот народ, который ты пренебрегал ним. Выходи же теперь, и воюй с ним!
39. Гаал перед жителями Сихема хоз? Смотрите также: | |
