Ще не вмерла України і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануємо ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажемо, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, всі за волю, від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому. Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє! Душу й тіло ми положим за нашу свободу І покажемо, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже. За Карпати відіб’ється, згомонить степами, України слава стане поміж народами. Душу й тіло ми положим за нашу свободу І покажемо, що ми, браття, козацького роду.
Его еще не умер от Украины и славы, а воли, даже братья молодых людей, улыбающиеся судьбы. Изгибая наши хозяева, как роса на солнце, мы надуваем, братья, в своем руководстве. У нас есть душа и тело для нашей свободы, и мы покажем, что мы, братья, казачьего рода. Шаг, братья, все для воли, из Сяаны до Дона, в рельсике никому не дадут. Черное море все еще улыбается, дедушка Днепра предаст, даже в нашей Украине, Дейл поет! У нас есть душа и тело для нашей свободы и показать, что мы, братья, казачья семья. И рвение, работа искренна все равно докажет, что свобода будет громко в Украине. Для Карпатского, он примет степь, Украина будет среди народов. У нас есть душа и тело для нашей свободы и показать, что мы, братья, казачья семья. Смотрите также: | |
