Як мені тепер ,і плачуть мої очі
Звертаючись до Тебе тепер лише на фото
Твій телефон мовчить,Ти не відповідаешь
І смс мої Ти схоже не чітаешь
Залишила мене з собою у самоті
Пустеля у Душі від неї не втекти
Зруйнований, пустий, немов старий колодязь
Я знову наодинці, я ледве жити хочу
І кожен день як страта, від себе як від ката
І інколи здається, чи це не забагато
Тебе шукать очима, хоча б на мить побачіти
Так тінь мого Кохання, мене не залишає
Ти дарувала Світ до якого я так прагнув
Кохання що живе лише у старих казках
Відкрила мені(мої) очі на все чого не бачив
Я так радів Жіттю коли Ми були разом
Але минає все, мені вже не радієш
Я зайвій став Тобі,у мене Ти не віришь
Ще б трохи почекати, все стало б як повинно
Але Тобі на жаль це більше не потрібно
І кожен день як страта, від себе як від ката
І інколи здається, чи це не забагато
Тебе шукать очима, хоча б на мить побачіти
Так тінь мого Кохання, мене не залишає
