04.01 У той самий момент, коли відчай, зневіра і найпохмуріше сприйняття світу затискають нас у найглухішому коридорі — тісному, мокрому, пекучому або холодному, але цілком темному, — коли не видно наступного повороту, а стіни зближуються і звужуються, коли бредеш у смердючій воді, заглиблюючись з кожним кроком все ближче лицем до поверхні, де плавають найогидніші рештки чужого, ворожого болю. І коли здається, що наступний крок буде прощальним, але якщо ти не втратив віри у долю, впевненості у правильності свого напряму і любові до середовища, яке готове залити тебе чимось протилежним, то тоді, у ті короткі моменти твердий мур, у який ми впираємося, перетворюється на м'який, ніжний і світлий безконечний отвір. Крізь цей проріз нам з'являється найкраще, що є у нашому житті. Тоді літають ангели, подібні на добрих птахів, дитячі страхи виявляються мудрими пухнастими звірками. З твого тіла, з очей і вух, з кожного пальця розпускається найпрекрасніша квітка, якої запах на хвильку перебиває всі можливі смороди. Тоді нам з'являється дійсна краса життя. Якщо додати ці потрясіння красою, які, зрештою, оправдовують цілі роки, то набереться яких кілька днів або годин, а, може, і хвилин. Бо краса дається нам секундами. Вона дозована, як гомеопатичні препарати. Якщо не витримати дозування, то можна
просто померти від тиску серця. Вона різна, ця краса. Вона має стільки ж виявів, як тіні, що перебігають внутрішньою поверхнею повіки у сонячний день, або той фраґмент найкращого у світі сну, який перетворився у момент пробудження і не піддається обробці розумом. Це щось невловиме, його неможливо зафіксувати ні фотоапаратом, ні відеокамерою, ні диктофоном. Лише течія на шкірі, слизовій і
очному дні — йде попереду вулицею дивовижна жінка, і ти бачиш лише одну її щоку, падає яструб із синього осіннього неба, вітер здмухує пелюстки з квітучого дерева, пірнаєш у прозоре плесо гірської ріки, нічний метелик дивиться на тебе великими червоними очима, їдеш осінньою дорогою вночі у автомобілі, і фари висвітлюють дерева на узбіччі, стоїш вранці на горі посеред сонця, а все, що нижче — вкрите рівною поверхнею хмар, наївна і мила стара поштівка, яка вилітає з випадково вибраної книги, дванадцять білих коней у місячному сяйві мчать
горбами, летить стріла. Після цього переліку вступає в силу так званий карт-бланш
— біла картка, вільна картка, де кожен може вписати свої з'яви краси
04.01 В то же время, когда отчаяние, отчаяние и самым вдумчивым восприятием мира зажимают нас в самом красивом коридоре - крепко, мокрые, выпечки или холодные, но довольно темные, - когда он не виден следующим ходом, И стены конверзаются и сужаются, когда она является бридеш в вошении водой., Углубляясь с каждым шагом ближе к лицу, где самые очевидные остатки чужих, враждебных болей. И когда кажется, что следующий шаг будет проще, но если вы не потеряли веру в судьбу, уверенность в правильности вашего направления и любви к окружающей среде, которая будет готова налить вас с чем-то противоположным, тогда в тех Короткие моменты, в которых мы отдыхаем, превращаются в мягкую, нежное и легкое бесконечное отверстие. Через эту среза мы появляемся лучшего, что в нашей жизни. Затем летуйте ангелов, похожие на хорошие птицы, ощущения детей являются мудрыми пушистыми дворами. Из вашего тела от глаз и ушей, от каждого пальца, самый красивый цветок растворяется, что пахнет волной прерывает все возможные валюты. Тогда у нас есть действительная красота жизни. Если вы добавляете эти потрясения благодаря красоте, который, в конце концов, оправданы всеми годами, тогда они дадут несколько дней или часов и, возможно, минут. Потому что красота дается нам секунд. Он дозируется как гомеопатические препараты. Если не выдерживать дозировку, то вы можете
Просто умирайте от давления сердца. Она другая, эта красота. Он имеет столько же проявлений, что и тень, которая бегает на внутренней поверхности век в солнечный день или фрагмент лучшего в мире, который превратился в момент пробуждения и не подвергается воздействию разума. Это неуловимо, он не может быть закреплен либо камерой, ни видеокамерой или диктофоном. Только течь на коже, слизистые и
Ударение - замечательная женщина впереди, и вы видите только одну из ее щеки, падают ястреб от голубого осеннего неба, ветер дует лепестки от цветущего дерева, погружается в прозрачный сплекс горной реки, ночной бабочка У вас с большими красными глазами, езда на осенней дороге ночью, в машине, и фары подчеркивают деревья на стороне, стоящие утром на горе в середине солнца, и все, что ниже - покрыты плоской поверхностью облаков, наивная и милая старая почта, которая отправляется из случайно выбранной книги, двенадцать белых лошадей в лунной светлой
Humps летает стрелка. После этого список входит в так называемое Blanche Map
- белая карта, бесплатная карта, где каждый может вставить свою красоту Смотрите также: | |
