Ой бором-бором, боровиною,
Ой, хто ж то їде вечориною?
Ой їде-їде Іван гарненький.
Вчиняй, Галюхно, ти моя пані.
Коли б я пані, я слуги мала
Та й воротенька поодчиняла.
Ой я не пані, я – господиня.
В мене є шовку повная скриня.
Ой синя скриня, бляхой оббита.
В мене постелька шовком обшита.
На той постельці милечок лежить,
В правой рученьці дудочку держить.
За захмареними снами
за химерними лісами
під новим весняним сонцем
виростають дикі трави
І щоразу на світанні
поки спить вчорашнє небо
я іду на полювання
щоб себе забрати в тебе
Дудочку держить, дудочка грає,
Його дудочка та й промовляє.
Його дудочка та й промовляє,
Моєй Гальохни дома немає.
Її немає, її не буде,
Вона до мене скоро прибуде.