Небо знає – всі для нього рівні
Виклик або поклик – обирай
Є шляхи – розрізнені і спільні
Від аеропорту – в небокрай
Добре розуміти що ми люди
Світлі і кохані для когось
Коли вибір – мов стрибок в нікуди
Коли літо – пеклом зайнялось
ПРИСПІВ
Хтось зірки на мапі переплутав
Хтось – забув про темряву і страх
Ангели не мають парашутів
Ангели палають в небесах
Добра воля – це свідомий вибір
Її кожен – ніби хрест несе
49 їх було – мов видих
І країна що понад усе!
І слова – яких завжди замало
І якась нескошена любов
І блакить яка їх обіймала
І журба густа неначе кров
ПРИСПІВ
Хтось шляхи на мапі переплутав
Хтось – забув про темряву і страх
Ангели не мають парашутів
Ангели літають в небесах
Можна йти – по лінії дотичній
Можна – ніби човен що пливе
Але той хто обирає вічність –
Той в обіймах вічності живе!
І тому так невимовно гірко
І тому печаль – як дно ріки…
Кожен з них – палає ніби зірка
Кожен з них – нам світить крізь віки
ПРИСПІВ
Хтось шляхи на мапі переплутав
Хтось – забув про темряву і страх
Ангели не мають парашутів
Ангели літають в небесах