Кожний день починається
з одного й того ж,
Ранковий душ,стоїть на кухні кава.
Здається що вже ніколи,
Не кінчиться ця вистава.
Я один з головних акторів,
Котрий одного не засвоїв.
Що бувають набагато кращі ролі,
Ніж моя,ніж моя.
Мимо проїзджають машини,
Мимо проходять люди.
І мабудь не важливо,
Які ми граємо ролі.
Головне залишатись собою.
Ось допита до дна вся кава,
Закінчилась моя вистава.
Я зіграв найкращі ролі,
Але одне не був собою.
Так залишилось не так багато,
Я віддаю своє багатство.
Та і то,воно не моє,
То тих акторів,яких я грав.