Коли депресія приходить білими рядками, Свої руки закидає чорними котами, Кличе в дальную дорогу, поки не зомліла Крутить філософські роги, діло моє, діло. Розійшлися дві зорі - дві сестри рудого сонця, Я бачив це давно в малесеньке віконце, Я був тоді багатий, мав сніданок кожен день, Я прокидався ранком і співав собі пісень. Попадос! Попадос! Попадос! Попадос! Та на вулиці багато зелених голосів, Я їх хотів перекричати та мало не зомлів, Повертаюся до дому, мажу п'яти салом, Мабуть знову весна поперек горла стала. Ходжу собі по хаті божевільними кругами, То вправо, то наліво дистрофічними ногами. Водії та пішоходи, я - дитина вітру, В кишені лежить кольт 45-того калібру. Попадос! Попадос! Попадос! Попадос! Ще як ішли на Захід військ наші незлічені полки, Кожен думав, що тримає генеральні форми ці. Що далі з дому, то пилюкою покрився їхній слід, Все задля того, щоб зірвати дикий віртуальний плід. Трапилось так, що разом з іншими пішов на фронт і я, Серед натовпу з'являлась також голова моя, Бо то свідомо поділив весь цей світ НАТО на табори, Щоб дальший розвиток сюжету був за правилами гри. Тільки те, чого не маєш втрачаєш на завжди! На війні, на війні комусь хочеться блювати, Бракує ніг жіночих, цигарок, биків та вати, Кидаєшся з багнетом, як дурний, у саме кодло, Чи вставлять в спину ніж, чи, може, переріжуть горло? На маленькі на квадрати порізано все небо, Я би взяв його собі та тільки іншим також треба, І дивлюся я на небо в телескоп знову і знов, І бачу як в шматочок кожен схована любов. Попадос! Попадос! Попадос! Попадос! Ээээ броо я Все перевёл; D Когда депрессия приходит белыми строками, Свои руки забрасывает черными котами, Зовет в дальную дорогу, пока не лишилась Крутящий философские рога, дело мое, дело. Разошлись две звезды - две сестры рыжего солнца, Я видел давно в маленькое окошко, Я был тогда богат, имел завтрак каждый день, Я просыпался утром и пел себе песен. Попадос! Попадос! Попадос! Попадос! И на улице много зеленых голосов, Я их хотел перекричать и чуть не лишился, Возвращаюсь домой, мажу пяти салом, Видимо снова весна поперек горла стала. Хожу себе по комнате безумными кругами, То вправо, то влево дистрофическими ногами. Водители и пешеходы, я - ребенок ветра, В кармане лежит кольт 45-того калибра. Попадос! Попадос! Попадос! Попадос! Еще как шли на Запад войск наши многочисленные полки, Каждый думал, что держит генеральные формы эти. Что дальше с дома, то пылью покрылся их следует, Все для того, чтобы сорвать дикий виртуальный плод. Случилось так, что вместе с другими пошел на фронт и я, Среди толпы появлялась также голова моя, Ибо сознательно разделил весь этот мир НАТО лагеря, Чтобы дальнейшее развитие сюжета был по правилам игры. Только то, чего не имеешь теряешь на всегда! На войне, на войне кому-то хочется блевать, Хватает ног женских, сигарет, быков и ваты, Бросаешься со штыком, как глупый, в самое племя, Или вставлять в спину нож, может, перережут горло? На маленькие на квадраты изрезано все небо, Я бы взял его себе и только другим тоже надо, И смотрю я на небо в телескоп снова и снова, И вижу как в кусочек каждый скрытая любовь. Попадос! Попадос! Попадос! Попадос! When depression comes with white lines, throws his hands black cats, call dalnuyu way in until it abruptly fainted philosophical horns work my work. Went two stars - two sisters red sun, I saw a long time ago in a tiny window, while I was rich, had breakfast every day, I wake up in the morning and sang a song. Popados! Popados! Popados! Popados! And on the streets of many green vote, I wanted to shout and had fainted, returning to the house, five mazhu fat, probably next spring throat began. I go to a house of crazy circles, then right, then left degenerative feet. Drivers and pedestrians, I - a child wind in your pocket is what Colt 45 caliber. Popados! Popados! Popados! Popados! Even as the West went our troops countless shelves, every thought that keeps these general forms. The farther from home, the dust covered their trail, all in order to disrupt the virtual wild fruit. It so happened that, along with others went to the front and I appeared among the crowd as my head, because it deliberately divided the whole world NATO camps to further development of the plot was the rules of the game. Only what you do not have to always lose! In war, the war somebody wants to puke lack of female legs, cigarettes, bulls and wool Kydayeshsya with bayonet how stupid it was to offspring, whether embedded in the back than, or maybe Cut throat? In small squares cut the sky, I would take it myself and others only as necessary, and I look at the sky through a telescope again and again, and see how each piece of a hidden love. Popados! Popados! Popados! Popados! All I Ээээ broo perevёl; D When depression come belыmy terms, Svoy hands zabrasыvaet chernыmy cats, Zovet in dalnuyu way, yet not remained philosophical twisting horn Cause mine, case. Razoshlys zvezdы RED - RED sisters rыzheho the sun, I have seen in a long malenkoe okoshko I bыl togda rich, ymel zavtrak Each day I prosыpalsya utrom Pel and myself songs. Popados! Popados! Popados! Popados! And the street zelenыh many votes I Hoteliers perekrychat s not a bit lyshylsya, Vozvraschayus Domo, five mazhu bacon, spring Apparently Again throat began. Hozhu himself on komnate bezumnыmy circles, then right, then vlevo dystrofycheskymy feet. Vodytely and pedestrians, I - the wind baby, lying Pocket Colt 45 of Calibre. Popados! Popados! Popados! Popados! How else shly Our troops on the West mnohochyslennыe shelves Each thought something derzhyt These General of forms. What further village house, then pыlyu pokrыlsya s should, all in order Avto sorvat wild Virtual fetus. Sluchylos so something Together with the second poshel the front and I also poyavlyalas tolpы Among my head, Ybo consciously razdelyl all this NATO peace camp, Avto dalneyshee Development Scene bыl by the rules of the game. Only then cheho ymeesh teryaesh not always on! In wars, the wars someone hochetsya blevat, Hvataet noh zhenskyh, cigarettes, and Bikovo vatы, Brosaeshsya co shtыkom, How hlupыy, in the tribe, Or embedded in the back of a knife, can, pererezhut throat? In malenkye kvadratы yzrezano in the sky, I took bы ego itself and the second tozhe Only mercy, And I smotryu at the sky through a telescope Again and Again, And vyzhu As a kusochek Each skrыtaya love. Popados! Popados! Popados! Popados! | |
