Строфа 1:
Заснули мальви біля хати.
Їх місяць вийшов колихати.
І тільки мати не засне,
Мати не засне,
Жде вона мене...
Приспів 1:
О мамо рідна , ти мене не жди,
Мені в наш дім ніколи не прийти –
З мойого серця мальва проросла
І кров’ю зацвіла.
Не плач же, мамо, - ти ж бо не одна –
Багато мальв насіяла війна,
Вони шепочуть для тебе восени:
«Засни, засни, засни, засни».
Строфа 2:
У матерів є любі діти,
А у моєї тільки квіти.
Самотні квіти під вікном
Мальви під вікном
Заснули вже давно.
Приспів 2:
Як зійде сонце – вийди на поріг,
І люди вклоняться тобі до ніг.
Пройдися полем – мальви буйних лук
Торкнуться твоїх рук.
Життя – як пісня, що не віддзвенить.
Я в мальві знов для тебе буду жить.
Якщо ж я ласку не встигла принести –
Прости, прости, прости, прости...