Балада про дві скрипки (Балада про скрипки)
Музика: Володимир Івасюк
Слова: Василь Марсюк
Ой, зробив хлопчина та й дві красні скрипки,
Поділив надвоє снів своїх красу.
Що перша скрипка - біла лебідка,
А дуга скрипка - вечірній сум.
Закохались в нього дві сестри весною:
Одна - як та нічка, друга - мов той день.
Перша просила грати сумної,
Друга хотіла веселих пісень.
Приспів:
Одна сміялась, плакала друга.
Гей, поєднались радість і туга.
Гей, поєднались в очах дівчини,
Як у двох скрипках, ночі і днини.
А як розійшлися ті пісні луною,
Він замовклі скрипки сестрам двом віддав.
Кожна дівчина стала вербою,
Легінь між ними явором став.
Залишив на світі дві самотні скрипки,
Залишив на світі снів своїх красу.
Що перша скрипка - біла лебідка,
А дуга скрипка - вечірній сум.
Приспів.
Там, де став явір понад плаями,
Знову я чую відлуння пісень:
Одна верба співає ночами,
Друга верба співає удень.
Приспів:
Одна сміється і плаче друга,
Гей, поєднались радість і туга,
Гей, поєднались в очах дівчини,
Як у двох скрипках ночі і днини.
Гей, поєднались в очах дівчини,
Як у двох скрипках ночі і днини.
