Що вона потім робила,куди пішла,
з хусткою в рукаві й каблучкою на мізинці,
коли її темне вікно розїдала імла,
як іржа розїдає старі есмінці?
Курила бельгійський тютюн,міцніший,ніж зазвичай.
Сварилася з поліцейськими - пяна і грізна.
Брала сухе вино,пила у фаст-фудах чай -
індійський,мов океан,чорний,як власна білизна.
Й пила за те,що ніхто не зможе її знайти,
за те,що проймається спокоєм душі золота матерія.
Лежала на теплому спальнику - оголена,мов дроти,
тиха,наче вода,сонна,ніби артерія.
Що по ній залишилось?Якісь борги,
які я поволі сплачував,книги і мапи,
якісь випадкові друзі,якісь вороги,
яких я насправді не знав,хоч насправді мав би.
Лишилися речі в її шухляді,ніби в журбі,
календарик із її місячними,щоби я не міг помилитись.
Лишилась бритва,яку я врешті забрав собі,
і завжди різав обличчя,намагаючись поголитись. Что она потом делала, куда пошла,
с платком в рукаве и кольцом на мизинце,
когда ее темное окно розидала мгла,
как ржавчина розидае старые эсминцы?
Курила бельгийский табак, крепкий, чем обычно.
Ссорилась с полицейскими - пьяная и грозная.
Принимала сухое вино, пила в фаст-фудах чай -
индийский, как океан, черный, как собственная белье.
И пила за то, что никто не сможет ее найти,
за то, что проникается спокойствием души золота материя.
Лежала на теплом спальнике - обнаженная, как провода,
тихая, как вода, сонная, что артерия.
По ней осталось? Какие долги,
которые я медленно платил, книги и карты,
какие-то случайные друзья, какие-то враги,
которых я действительно не знал, хотя на самом деле должен.
Остались вещи в ее ящике, будто в печали,
календарик с ее месячными, чтобы я не мог ошибиться.
Осталась бритва, которую я наконец забрал себе,
и всегда резал лицо, пытаясь побриться. Смотрите также: | |
