« Якби ми могли »
Я не жалію. Просто так треба і крапка.
Море холодне, хвилі ламають причал.
І, навіть, якби ми могли почати усе з початку,
я б не почав…
Гасне багаття й нікому не треба знати,
що я потонув, вслухавшись в спів китів.
І, якщо вже не ти, то всі решта – вата.
І, якщо вже не ти, значить я цього сам хотів.
Дно холодне. Я вгруз по коліна в намул.
Цього моря лишилось іще на один ковток.
Я не знаю для чого я це утнув,
та тіло на берег, а пам’ять ховаю в пісок.
Шторм вгомони́ться. На днище судна хтось причепить латку.
Я не жалію, що залиши́в твій причал!
І, навіть, якби ми могли почати усе з початку,
я б не почав…
__________________________________________
[justforyoursoul|© Підфігурка…]