Згадай той день в якому ми були, -
Не вистачає слів, що так до сліз проб'ють.
І сам-собі у спогадах одних
Ти жив лише вогнем, в руках би тримав ти світ.
Плинуть хвилини...
Стікає печаль...
Вслід за порожнім кораблем
Бездумно ідеш ти,
Вслід за порожнім кораблем
У мріях будуєш
Спокій, тривогу і страх,
Що в нестримних думках розривають.
Місця собі не знайдеш,
Щоб сховатись від всіх.
Невже так темно тут на глибині душі,
Ти тільки придивись, скільки лежить брехні.
Я день-у-день втрачаю цінний час,
Та все ж своїм життям живе хтось один із нас.
Легко впізнати
Де камінь лежить...
Вслід, за порожнім кораблем
Бездумно ідеш ти,
Вслід, за порожнім кораблем
У мріях будуєш
Спокій, тривогу і страх,
Що в нестримних думках розривають.
Місця собі не знайдеш,
Щоб сховатись від всіх.
І ось уже фінал, дороги більш нема,
Безвихідь звідусіль, в руїнах стоять міста.
І повз зірок видніється твій шлях
По ньому треба йти, щоб сіять тепло в серцях.
Вслід, за порожнім кораблем
Бездумно ідеш ти,
Вслід, за порожнім кораблем
У мріях будуєш
Спокій, тривогу і страх,
Що в нестримних думках розривають.
Місця собі не знайдеш,
Щоб сховатись від всіх. Вспомни тот день в котором мы были, -
Не хватает слов, так до слез пробьют.
И сам-себе в воспоминаниях одних
Ты жил только огнем, в руках бы держал ты мир.
Текут минуты ...
Стекает печаль ...
Вслед за пустым кораблем
Бездумно идешь ты,
Вслед за пустым кораблем
В мечтах строишь
Спокойствие, тревогу и страх,
Что в безудержных мыслях разрывают.
Места себе не найдешь,
Чтобы спрятаться от всех.
Неужели так темно здесь на глубине души,
Ты только присмотрись, сколько лежит лжи.
Я изо дня в день теряю драгоценное время,
И все же своей жизнью живет кто-то один из нас.
легко узнать
Где камень лежит ...
Вслед за пустым кораблем
Бездумно идешь ты,
Вслед за пустым кораблем
В мечтах строишь
Спокойствие, тревогу и страх,
Что в безудержных мыслях разрывают.
Места себе не найдешь,
Чтобы спрятаться от всех.
И вот уже финал, дороги больше нет,
Тупик отовсюду, в руинах стоят города.
И мимо звезд виднеется твой путь
По нему надо идти, чтобы сеять тепло в сердцах.
Вслед за пустым кораблем
Бездумно идешь ты,
Вслед за пустым кораблем
В мечтах строишь
Спокойствие, тревогу и страх,
Что в безудержных мыслях разрывают.
Места себе не найдешь,
Чтобы спрятаться от всех. Смотрите также: | |
