Люди Карніц "Ми ще повернемось!"
Сонце у небі лагідно сяє, дзвоник дзвенить, Сміхом дитячим сповнився цілий світ. Нас вчителі назавжди проводжають, час летить, Раптом усі ми дорослими стали вмить. Приспів: Школа сумує, школа чекає, дивиться пильно в даль, Дзвоник останній, кульки злітають ввись. Сльози непрохані враз набігають, школо моя, прощавай, Ми ще повернемось, ти не журись. Мов наречені наші дівчата, квіти весни, Юність травнева в щирих очах бринить. Наші батьки зажурилися раптом, мов у сні, Раптом усі ми дорослими стали вмить. Приспів (2р.): Школа сумує, школа чекає, дивиться пильно в даль, Дзвоник останній, кульки злітають ввись. Сльози непрохані враз набігають, школо моя, прощавай, Ми ще повернемось, ти не журись. Сльози непрохані враз набігають, школо моя, прощавай, Ми ще повернемось, ти не журись. The people of Karnitz "We'll be back!"
The sun shines gently in the sky, the bell rings, The whole world is filled with children's laughter. Teachers see us off forever, time flies, Suddenly we all became adults in an instant. Chorus: The school is sad, the school is waiting, looking intently into the distance, The bell is the last, the balls are flying high. Unsolicited tears come at once, my school, goodbye, We'll be back, you're not sad. Like our bridesmaids, the flowers of spring, May youth in sincere eyes swells. Our parents suddenly sighed, as if in a dream, Suddenly we all became adults in an instant. Chorus (2 years): The school is sad, the school is waiting, looking intently into the distance, The bell is the last, the balls are flying high. Unsolicited tears come at once, my school, goodbye, We'll be back, you're not sad. Unsolicited tears come at once, my school, goodbye, We'll be back, you're not sad. Смотрите также: | |
