Я вважав би, що ти – білий день без дощу,
Але сльози на твоєму обличчi,
I сказав би тобi – не моя, не моя,
Тiльки ти не пускаєш мене.
Я вважав би, що ти – тиха ніч без зірок,
Але сяють твої яснi очi.
I сказав би тобi – ти лиш сон, тільки сон,
Але ж ти не пускаєш мене.
Вiдпусти, я благаю, вiдпусти,
Бо не можу далi йти я.
Вiдпусти, я благаю, вiдпусти,
Я не хочу бiльше йти.
I вважав би, що ти – пелюсток на весні,
Але ж ти не зiв'янеш нiколи.
I сказав би тобi – ти моя, не моя,
Ла-ла-ла-ла, ла-ла-ла-ла, ла-ла...
Вiдпусти, я благаю, вiдпусти,
Бо не можу далi йти я.
Вiдпусти, я благаю, вiдпусти,
Я не хочу бiльше йти...