Я йшов самотній.
Сл.Стефанії Лепех
Я йшов самотній через темний ліс
І ношу я важку на плечах ніс.
Мені нелегко було з нею йти.
Чом, Господи, мене покинув Ти?
А Ти, мій Боже, поруч все ступав,
Мені ту ношу нести помагав.
Тепер я знаю - був зі мною Ти.
За ту зневіру, Господи, прости.
Я йшов по стежці під гору круту
І ніс тягар та власну самоту.
До Тебе я взивав як тільки міг.
Чом, Боже мій, мені не допоміг?
А Ти, як завжди, поруч все ступав,
Своє плече і руки підставляв.
Тепер я знаю - був зі мною Ти,
За ту зневіру, Господи, прости.
Я у пустині впав серед пісків,
В німім безсиллі не підняв руки
І зрозумів – кінець моїх доріг,
І вже Тебе покликати не зміг!
А Ти, через пустиню, гори й ліс
Мене, слабкого, на руках поніс,
А я подумав в немочі сліпій,
Що Ти мене покинув, Боже мій.
Мені так легко по житті іти.
Тепер я знаю - завжди поруч Ти.
Якщо спіткнувся, більше не впаду,
Бо Ти відвернеш гріх мій і біду.
I yshov samotnіy.
Sl.Stefanії Lepekha
I yshov samotnіy through dark lіs
I wear the I vazhku shoulders nіs.
Meni easy Bulo s yti her.
Chom, Lord, leaving Ty mene?
A Ti miy God, to charge all Go,
Meni helps carry the burden.
Now I know - I CCB Zi Ti.
For that znevіru, Lord, forgive.
I yshov on a steep hill stezhtsі pid
The I nіs tyagar that Vlasna Samoth.
Before Thee I vzivav yak tіlki mіg.
Chom God miy, Meni not dopomіg?
A Ti, yak zavzhdi, charge all Go,
Svoє shoulder i pіdstavlyav hands.
Now I know - I CCB Zi Ti
For that znevіru, Lord, forgive.
I have pustinі having run pіskіv Sered,
In nіmіm bezsillі not pіdnyav hands
The I zrozumіv - kіnets moїh dorіg,
You poklikati the I vzhe not zmіg!
A Ti through pustinyu, burn th lіs
Me, Slabko on hand ponіs,
And I thought to nemochі slіpіy,
Scho Ti mene leaving God miy.
Meni so easy for zhittі іti.
Now I know - zavzhdi close by Ti.
Yakscho spіtknuvsya, bіlshe not fly,
Bo Ti vіdvernesh grіh miy i bіdu.
