З вирію додому гусоньки летіли,
Втому і зажуру несли на крилі .
Не одну пір`їну на шляху згубили,
Поки не дістались рідної землі.
Пр.
Гуси-гусенята дайте мені крила!
Полечу-полину в рідну сторону.
Жаль, що я не можу на Вкраїну милу
Разом з вами нести сонце і весну.
Розлетілось пір`я, годі позбирати.
Сірими дощами небо затягло.
Десь ростуть самітні діти – пташенята
Без тепла матусі і з одним крилом.
Пр.
Позбираю пір`я, наберуся сили.
Земле моя рідна, все прости мені!
У тяжкі хвилини ти мій дух кріпила,
Не дала пропасти на тій чужині.
Гуси-гусенята дайте мені крила,
Полечу-полину в рідну сторону.
Повернуся з вами на Вкраїну милу,
Принесу додому сонце і весну