Чому настільки боляче буває?
Коли сиджу і згадую ті дні.
Як ми разом не раз гуляли,
Ти про любов розказував мені.
Ну що ж, а де тепер оте кохання,
Яке так палко дарував мені?
А може то насправді не кохання,
А так захоплення легкі?
Безжалісно ти грав моїми почуттями,
Так ніби то була без правил гра.
Гравець із тебе вийшов не поганий,
Бо я все вірила твоїм словам.
А ти слова свої кидав на вітер,
Який колись нас обіймав удвох
Та з часом він розвіяв всі мої надії
Проте, залишив ще малесенький шматок.
Дитяча віра, ось що залишилось
Що ми ще будемо разом
Надії подавав ще більше
Проте це було тільки сон.
Творцем ілюзії ти став для мене,
Неначе в мареннях весь час жила.
І якось ти прийшов до мене
Тебе тодішнього я не знайшла.
Невже властивість у людей буває,
Бути учасником подвійної ігри?
Та по обидва фронти ти дістав поразку
Це був фінал холодної весни