Не винен я тому, що сумно співаю, Брати мої! Що слово до слова нескладно складаю – Простіть мені! Не радість їх родить, не втіха їх плодить, Не гра пуста, А в хвилях недолі, задуми тяжкої Самі уста Їх шепчуть, безсонний робітник заклятий Склада їх – сум; Моя-бо й народна неволя – то мати Тих скорбних дум.
Не должен я потому, что грустно пою , Братья мои ! Что слово к слову несложно составляю - Простите мне ! НЕ радость их родил, не утешение их плодит , Не игра пустая , А в волнах скорби , замыслы тяжелой сами уста Их шепчут , бессонный рабочий заклятый Склада их - печаль ; Моя -то и народная неволя - то иметь Тех скорбящих дум.