Перебираючи речі, знайшов старого листа.
І дощ ішов увесь вечір...Раптом чомусь перестав...
І світ зупинився, доки читав.
І погляд змінився-якийсь розгублений став.
Де ти зараз, і хто ти тепер?
Я так радів, що тебе з пам'яті стер.
Та знову я прокидаюсь серед ночі,
Бо бачив знов зелені очі,
Твоє волосся кольору сонця,
Твої смішні слова: "Я - Весна..! Лише твоя... весна.
І я там, де ти".
Ти пишеш,без мене ніч довга.
Ти пишеш,без мене ранок сумний.
Тебе лякає дорога...
Дорога між нами, дорога до мрій.
Ти пишеш, що скоро самотня ніч тебе загризе.
Ти пишеш: "Кохаю!.."-звичайно, папір витримає все...
Де ти зараз, і хто ти тепер?
Я так радів, що тебе з пам'яті стер.
Та знову я прокидаюсь серед ночі,
Бо бачив знов зелені очі,
Твоє волосся кольору сонця,
Твої смішні слова: "Я - Весна! Лише твоя весна.
І я там, де ти".
Going through things, he found an old letter.
And the rain was going all night ... Suddenly something stopped ...
And the world stopped until reading.
And the view has changed, some became confused.
Where are you now and who you are now?
I am so glad that you erased from memory.
And again I wake up in the night,
For green eyes seen again,
Your hair color of the sun,
Your ridiculous words: "I - Spring ..! ... Only your spring.
I am where you are. "
You write without me night long.
You write without me sad morning.
You frightening way ...
The road between us, the road to dreams.
You write that soon you zahryze lonely night.
You write: "I love .." - of course, the paper will withstand all ...
Where are you now and who you are now?
I am so glad that you erased from memory.
And again I wake up in the night,
For green eyes seen again,
Your hair color of the sun,
Your ridiculous words: "I - Spring! Only your spring.
I am where you are. "
