Пускаю кільцями, малюю дим, рудим здається літо,
У повні місяць ще один, дощі віщує вітер,
Плаче і протіка мов паперове небо,
У грудах бруду мотлоха і моє альтер его,
Спричинить рух у дзеркалах коли стою на місці
Чи варто відчувати страх і вберігати відстань
Дивись навіть серед грози знімають капюшони
Бо вір що в рукавах тузи а не тупо шаблони
Зима забудь мене, знайдуть сезонні зливи
Воду стихію п'ю з неї черпаю сили
І стомлений під сонцем іноді не впізнаю
Вираз лиця - це ніби граю без кінця
Дії в особах, дію з персонами
Знаєш не шкода, залишити ночі безсонними
На грані де реалії, палять здоровий глузд
Та обіцяю з літніми дощами повернусь
2х
І час був тільки іспит, кат що готував нам плахо
Але ми повертаємось тепер разом із Птахом
Тепер ми і надалі в'язні числових тенет
На пару із неординарними, з інших планет