Така її доля... О, Боже мій милий!
За що ж ти караєш її, молоду?
За те, що так щиро вона полюбила
Козацькії очі?.. Прости сироту!
Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки,
Одна, як та пташка в далекім краю.
Пошли ж ти їй долю, – вона молоденька,
Бо люде чужії її засміють.
Чи винна ж голубка, що голуба любить?
Чи винен той голуб, що сокіл убив?
Сумує, воркує, білим світом нудить,
Літає, шукає, дума – заблудив.
Така її доля... О, Боже мій милий!
За що ти караєш її, молоду?
За те, що так щиро вона полюбила
Козацькії очі?.. Прости сироту!
This is her destiny ... Oh, God, my dear !
What do you chastenest her young ?
Because she loved so sincerely
Kozatskiyi eyes? .. Just orphan !
Who will like it ? Neither father nor mother ,
One , like a bird in a distant land.
Send and share it to you - it is a young ,
For alien men laughed at her .
Is guilty of the same dove dove that love?
Does he blame dove, hawk killed ?
Amount coos , white light sick ,
Flies , looking Duma - astray .
This is her destiny ... Oh, God, my dear !
What you chastenest her young ?
Because she loved so sincerely
Kozatskiyi eyes? .. Just orphan !
