Ти вийдеш зранку на балкон, подивишся у синє небо,
й зрозумієш, шо сьогодні більш не прийду я до тебе.
Без потреби глянеш в дзеркало й побачиш сум в очах,
хоча ще вчора очі твої сяяли на радощах.
По ночах ти будеш часто згадувати час,
коли ми були разом і любов жила між нас.
Настав момент, коли вогонь у наших душах згас
і погляди закохані зустрілися в останній раз.
Але ми не забудемо той час, коли були щасливі,
Залишались наодинці й цілувались несміливо.
А зараз в душах злива, на серці камінь, біль в очах
і посмішки немає зараз на твоїх вустах,
які ще вчора були такі солодкі
але, на жаль, такі холодні і такі гіркі сьогодні.
Ти просидиш весь день в квартирі й не подзвонить телефон.
Ти сумуєш і з тобою сумує Балатон…
Ти будеш жити далі, в тебе буде ще кохання,
і я надіюсь, що без розчарування.
Я не останній хто дарував тобі тепло.
В майбутньому всьо буде краще, ніж в минулому було.
І я житиму далі. Можливо покохаю тоже.
Але з ким би я не був, забути я тебе не зможу.
Не набереш більше номер мого телефону.
Я не поїду по маршруту з Сихова до Балатону…
А десь на Сихові в цей час я також вийду на балкон,
у небо кину пустий погляд і згадаю Балатон.
Згадаю твої сині очі, сповнені любові
і серце закричить до болі від припливу крові.
І на душу опуститься страшенна чорна хмара.
Ми з тобою вже не пара і печально дуже зараз.
А ще вчора на балконі цьому пили разом чай.
Та сьогодні ми чужі вже. Ми чужі. Прощай…
На все життя запам’ятаю наші всі моменти.
Прогулянки, побачення, троянди, компліменти,
обійми, посмішки і поцілунки аж до втоми
на Сихові, на Балатоні або десь в центрі.
А зараз я один. Навколо мене тільки пустота.
Куди б не подивився я – всюди мертва темнота.
І з лабіринту цього не можливо знайти вихід.
Просто сумую і зі мною сумує Сихів…
Ти будеш жити далі, в тебе буде ще кохання,
і я надіюсь, що без розчарування.
Я не останній хто дарував тобі тепло.
В майбутньому всьо буде краще, ніж в минулому було.
І я житиму далі. Можливо покохаю тоже.
Але з ким би я не був, забути я тебе не зможу.
Не набереш більше номер мого телефону.
Я не поїду по маршруту з Сихова до Балатону…
(Я не поїду по маршруту з Сихова до Балатону…)
Сантандер Запис, 2012 Ты выйдешь утром на балкон, посмотришь в синее небо,
и поймешь, шо сегодня больше не приду к тебе.
Без надобности глянешь в зеркало и увидишь печаль в глазах,
хотя еще вчера глаза твои сияли от радости.
По ночам ты будешь часто вспоминать время,
когда мы были вместе и любовь жила среди нас.
Наступил момент, когда огонь в наших душах угас
и взгляды влюбленные встретились в последний раз.
Но мы не забудем то время, когда были счастливы,
Оставались наедине и целовались робко.
А сейчас в душах ливень, на сердце камень, боль в глазах
и улыбки нет сейчас на твоих устах,
которые еще вчера были такие сладкие
но, к сожалению, такие холодные и такие горькие сегодня.
Ты просидишь весь день в квартире и не позвонит телефон.
Ты грустишь и с тобой скучает Балатон ...
Ты будешь жить дальше, у тебя будет еще любовь,
и я надеюсь, что без разочарования.
Я не последний, кто даровал тебе тепло.
В будущем всьо будет лучше, чем в прошлом было.
И я буду жить дальше. Возможно полюблю тоже.
Но с кем бы я ни был, забыть я тебя не смогу.
Не наберет больше номер моего телефона.
Я не поеду по маршруту с Сыхова к Балатона ...
А где-то на Сыхове в это время я также выйду на балкон,
в небо брошу пустой взгляд и вспомню Балатон.
Упомяну твои синие глаза, полные любви
и сердце закричит к боли от прилива крови.
И в душу опустится страшная черная туча.
Мы с тобой уже не пара и печально очень сейчас.
А еще вчера на балконе этом пили вместе чай.
Но сегодня мы чужие уже. Мы чужие. Прощай ...
На всю жизнь запомню наши все моменты.
Прогулки, свидания, розы, комплименты,
объятия, улыбки и поцелуи до усталости
на Сыхове, на Балатоне или где-то в центре.
А сейчас я один. Вокруг меня только пустота.
Куда бы ни посмотрел я - везде мертвая темнота.
И из лабиринта этого невозможно найти выход.
Просто скучаю и со мной скучает Сихов ...
Ты будешь жить дальше, у тебя будет еще любовь,
и я надеюсь, что без разочарования.
Я не последний, кто даровал тебе тепло.
В будущем всьо будет лучше, чем в прошлом было.
И я буду жить дальше. Возможно полюблю тоже.
Но с кем бы я ни был, забыть я тебя не смогу.
Не наберет больше номер моего телефона.
Я не поеду по маршруту с Сыхова к Балатона ...
(Я не поеду по маршруту с Сыхова к Балатона ...)
Сантандер Запись, 2012 Смотрите также: | |
