Ніколи не дізнаєшся, що твориться в душі пустій
після заходу сонця, коли пишу вірші прості
в кімнаті серед сірих стін і хмарі із диму густій,
тремтячою рукою на пожовтілому листі.
Душа, неначе темна тінь, яка зникає в темноті
і розчиняється в повітрі, як лід у вермуті.
Як на смертельній висоті перед стрибком без парашута
міцно обіймає і не дає вільно вдихнути.
Заставляє окунутись в апатію з головою.
В цьому стані вже не можеш просто бути сам собою.
Вас вже, як мінімум, двоє - перший крок до параної.
Думав, шо душа - безодня? Але там дно є.
Глибина в кожного своя, в кожного свої скарби на дні.
І хтось знаходить там добро, а дехто тільки зло і гнів.
Хтось взагалі туди не заглядає, бо нема потреб.
А я ж на дні душі своєї знайшов цей реп.
І тільки реп із глибини душі я викладу в блокнот.
І він рятує від буденності, рятує від мінорних нот.
Не за банкноти серце моє стукає з бітом в такт.
І буде так, поки з душою не розірвемо контракт.
Реп із глибини душі я викладу в блокнот.
І він рятує від буденності, рятує від мінорних нот.
Не за банкноти серце моє стукає з бітом в такт.
І буде так, поки з душою не розірвемо контракт.
І часто приходилося дивитись в очі страху.
Нерідко був на межі краху.
І навіть був в обіймах смерті.
Але я вистояв, бо впертий.
І я ніколи і нікому не жалівся на життя своє,
хоч доля неодноразово ставила мені бар'єри.
Рвали злі тер'єри мою душу на куски
а я всього лише в блокнот записував рядки.
І ось таким мене зробила непроста хіп-хоп культура.
Але я залишився простим. Я просто Юра.
Як на мармурі гравюра мої рими на папері.
І тепер я розумію, що відкрив потрібні двері.
Так проходить день за днем я за рядком пишу рядок
За кроком крок я викладаю піраміди із думок.
Не прагну до зірок, а залишаюсь сам собою
і в старий блокнот я виливаю душу свою.
І тільки реп із глибини душі я викладу в блокнот.
І він рятує від буденності, рятує від мінорних нот.
Не за банкноти серце моє стукає з бітом в такт.
І буде так, поки з душою не розірвемо контракт.
Реп із глибини душі я викладу в блокнот.
І він рятує від буденності, рятує від мінорних нот.
Не за банкноти серце моє стукає з бітом в такт.
І буде так, поки з душою не розірвемо контракт.
