Аппекс:
Це коли засидівся... Це коли думав що біг,
А насправді топтався на місці, і збоку це виглядало як твістер
Це коли мить зависла, і от от розпочнеться майбутнє уже, а минуле скінчиться,
Ти знову загубишся в числах, таблицях і списках.
Стоп! Де я? Хто мої боги, хто моє плем'я: Авалон, Шамбала чи Гіперборея?
Де мої речі і в котрий бік моя оселя, і куди мене врешті-решт приведе ця Одісея?
109, алло, довідкова, там шо зле вам? У мене пульс тут скаче немов Ксена
В рядках відобразив усю цю дику ахінею, дику-дику ахінею, наче щит в руках Персея!
*Say Whaaat!* Ловлять примар аргонавти,
Можна й назад по клубку Аріадни, та там все не так - менш насичені фарби.
Кожен, хто входить надію лишай тут! Йдемо наосліп без компаса й карти,
Не погубить по дорозі би гайки, ранок сибірських Афін пахне шмаллю!
Це коли засидівся й душа просить руху, як вболівальники шайбу,
"Ти їх не слухай, не шарять вони як це шарпає! Їм це все жарти!",
Це коли мить зависла: чи вистачить духу не погасити запал свій,
Профукавши пруху? Скільки сірників, Вася, ти маєш в запасі?
Ей, Василь, Васьок!
А в нас завжди горить зелене!
Василь, Васьок!
І співають солодко сирени.
приспів:
Чом найрідніше викликає жамевю?
Я не знаю куди іду, я не знаю нащо живу,
Не пізнав ще сенсу буття, але в цьому щось таке є,
У фантазії нема меж, тому я не знаю куди вона мене заведе?
Crazy Lazy:
Я прокидаюся зранку о шостій,
Всі мої сновидіння залишить у спогадах пом'ята постіль,
Дивлюсь на простір, що за вікном, там одні метаморфози,
Все цвіте, тільки моє нутро - Ніфльхейм, там завжди одні морози.
Тут Купідон на бідолах полює,
Я ж із поганим зором, бачу чорне у людях, як Кіт Базиліо,
Вчись на помилках,
Бо життя їх не проща і натягне тебе як на ЧМ Бразилію.
Я би злетів до небес, мов Ікар, погостювати у Хорса,
Та що буде далі у мене не знає і Бог сам,
Кожний день, ніби новий квест, кожний варік пробити лаве, наче мана з небес
Я знову вірю в те, що зможу покорить Еверест, але в голові каша з думок про подвиги - Геркулес.
Нахуй вірити в те, що світ не такий розбещений,
Кожний крок може стать останім, тут в голос думати небезпечно,
Міріадами зірок пеленає ніч і без того темнеє місто,
Навіть якби сам залишився посеред вулиць, все одно мені було б тут тісно Аппекс:
Это когда засиделся ... это когда думал что бег,
А на самом деле топтался на месте, и со стороны это выглядело как твистер
Это когда мгновение повисла, и вот-вот начнется будущее уже, а прошлое кончится,
Ты снова затеряешься в числах, таблицах и списках.
Стоп! Где я? Кто мои боги, кто мое племя: Авалон, Шамбала или Гиперборея?
Где мои вещи и в который сторону моя дом, и куда меня в конце концов приведет эта Одиссея?
109, алло, справочная, там шо плохо вам? У меня пульс здесь скачет словно Ксена
В строках отразил всю эту дикую ахинею, дикую-дикую ахинею, как щит в руках Персея!
* Say Whaaat! * Ловят призраков аргонавты,
Можно и назад по клубке Ариадны, и там все не так - менее насыщенные краски.
Каждый, кто входит надежду лишай здесь! Идем вслепую без компаса и карты,
Не погуби по дороге бы гайки, утро сибирских Афин пахнет Шмалл!
Это когда засиделся и душа просит движения, как болельщики шайбу,
"Ты не слушай, а не шарят они как это дергает! Им это все шутки!",
Это когда мгновение повисла: хватит духу не погасить пыл свой,
Профукавшы пруха? Сколько спичек, Вася, ты в запасе?
Эй, Василий, Васек!
У нас всегда горит зеленый!
Василий, Васек!
И поют сладко сирены.
припев:
Почему родное вызывает жамевю?
Я не знаю куда иду, я не знаю зачем живу,
Не познал смысла бытия, но в этом что-то такое есть,
В фантазии нет предела, поэтому я не знаю куда она меня заведет?
Crazy Lazy:
Я просыпаюсь утром в шесть,
Все мои сновидения оставит в воспоминаниях помятая постель,
Смотрю на пространство за окном, там одни метаморфозы,
Все цветет, только мое нутро - Нифльхейм, там всегда одни морозы.
Здесь Купидон на бедолаг охотится,
Я с плохим зрением вижу черное в людях, как Кот Базилио,
Учись на ошибках,
Потому что жизнь их паломничество и натянет тебя как на ЧМ Бразилию.
Я бы взлетел до небес, как Икар, погостить у Хорса,
И что будет дальше у меня не знает и Бог сам,
Каждый день, что новый квест, каждый Варика пробить лаве, как наваждение с небес
Я снова верю в то, что смогу покорить Эверест, но в голове каша из мыслей о подвигах - Геркулес.
Нахуй верить в то, что мир не такой развращенный
Каждый шаг может стать останим, здесь в голос думать опасно,
Мириадами звезд пеленает ночь и без того темнее город,
Даже сам остался посреди улиц, все равно мне было бы здесь тесно | |
