Ти знайшов себе на карті,
Де твоє серцебиття.
Дурні де кидали карти,
Ставлячи чиєсь життя,
Знаючи, що провина це їхнє дитя.
Холод не зморозив серце,
Лід не вигнав на слизьке
Твою віру йти відверто,
Бути там де віра є,
Хоч життя, відбирає зі смертю своє.
Смерть завжди зупиня найпалкіші серця,
Бо свобода не тільки життя
Доля твоя згасла як рання зоря.
У світанках таких не ховають живих,
І біліє лице наче сніг,
Мрія не гріх, і не вистачить куль в них на всіх.
Ти не знав що честь карають,
Що придушують любов,
Ті хто вміє – виживають,
Інші вчать сусідніх мов,
І куди, нам ховатись яꬬ¬¬ дім нам стає притулком чужим.