знову я сиджу один у своїй сумній кімнаті
не прийдеш до мене ти не потрібно вже чекати
музика в моїй душі спогади твої напевно
хочу бачити тебе та здається це даремно
в серці вітер буря досі в голові все не стихає
біль в душі це небезпека кожен з вас напевно знає
віра в те що будем разом не залишить мене явно
я пишу слова для тебе та здається це банально
як мені відчути подих ніжність твоїх милих рук
я для тебе не коханий а тепер лиш просто друг
і не можу це сприйняти і не можу відпустити
я тобою дорожив лиш тобою хочу жити
вітер став холодний сонце зникло сильно дує
замість мене в твому ліжку ніжно він тебе цілує
ти не зрозуміла досі хто для мене була ти
але далі я сумую бо кохання не панти
зупинись не спіши
вірю я і віриш ти
що весною
ми зустрінемось з тобою
подивись у мої очі загляни ти всередину
скільки болі цим поступком ти мені вже причинила
скільки часу вже пройшло але досі я страждаю
бо життя без тебе чесно я собі не уявляю
вірив у майбутьнє наше подарунки завжди й квіти
та не вміла за кохання просто так мене цінити
а в той час коли хотів я почуття всі повернути
ти пішла в його обійми та змогла мене забути
віриш час пройде вже швидко він загоїть мої рани
і залишаться в живих лиш поодинокі шрами
я побачу світ очима і поверну колір літа
і душа мая вже буде не твоїм теплом зігріта
ти відчуєш поштовх серця він набавиться тобою
і тоді мене згадаєш на щоці ти зі сльозою
ти подзвониш на мій номер скажеш мені вибач милий
а у відповідь почуєш я з коханою щасливий
зупинись не спіши
вірю я і віриш ти
що весною
ми зустрінемось з тобою
