Я ще не мав в житті нічого, що б лишилось на життя,
Дезінфікована пам’ять, стерильні чуття,
На невдачі нема чого власні сльози лити,
Бо, на жаль, нема на кого б це звалити.
Нема чого вирішувати все тут і зараз,
І справи нема такої, щоби скоїти, й чекати кари,
Готівку брати за кілограм обурення свого
Теж нема чого.
Іммігруючи в Монголію, пакуючи валізи
Мені ніби-то нема чого турботу мати про житлові кризи,
Боятись снігу й СНІДу ніби-то нема чого мені –
Ні-би-то-ні, ні-би-то-ні.
Нема чого рушати з місця, місця в мене теж нема,
Поклався б на людей, якби не знав, що це дарма,
Мені нема від кого автономність зберігати,
Нема причин і наслідків не так багато...
По вулицях блукають самотньо самовпевнені самиці,
Очі наче крига, стегна наче криця
І трохи ліпше за інфаркт з ними грати,
Бо краще губити шанси, ніж спокій втрачати.
Нема чого, нема навіщо, нема коли та як,
Нема із ким (і слава Богу), я не знаю, чому це так,
Знов себе питаю, чи вадить це мені?
Ні-би-то-ні, ні-би-то-ні. I haven't had anything left in my life yet,
Disinfected memory, sterile senses,
Unfortunately, your tears have nothing to pour,
Unfortunately, there is no one to blame.
There's nothing to decide here and now,
And there is nothing to do and wait for punishment,
Cash to take per kilogram of his indignation
Also nothing.
Immigrating to Mongolia, packing suitcases
I have nothing to worry about in the housing crisis,
I have nothing to fear about snow and AIDS -
No-no-no, no-no-no.
I have nothing to move, I also have no place,
I would rely on people if I didn't know it was in vain,
I have no one to keep my autonomy with,
There are not many causes and consequences ...
Lonely self-assured females roam the streets,
Eyes like ice, hips like scream
And a little better than a heart attack to play with,
Because it is better to lose chances than to lose peace.
There is nothing, no why, no when or how,
No one (and thank God), I don't know why that is,
I ask myself again, does this take me?
No-no-no, no-no-no. Смотрите также: | |
