Обрій – вирій. Видноколо.
Видноколо – небокрай.
Мріє-марить темний вітер
Про свою печаль.
– Ой, чи доля, чи недоля?
Поталанить вмерти в полі?
Поталанить вмерти в полі?
Впасти в землекрай?
Первтілитись на трави,
Соковиті і жилаві.
З холодами померти
Та з водою утекти?
І почула пісню вітру доля синьокрила.
Пожаліла темний вітер
І в полі вбила.
Вітра кров дощами впала.
В землю впала – пил прибила.
Вітер руки в небо тягне
Молоденьким гіллям.
Посміхається щасливо,
Розмовля з птахами.
Та прийшов вогонь шалений,
Розпочав свій танок.
Спалахнуло сухе гілля.
Темним вітром стало.
Обрій-вирій. Видноколо.
Видноколо – небокрай.
Стогне – плаче темний вітер
Про свою печаль.
Горизонт - юг. Горизонт.
Горизонт - горизонт.
Мечтает-грезит темный ветер
О своей печали.
- Ой, судьба, судьба?
Повезет умереть в поле?
Повезет умереть в поле?
Впасть в землекрай?
Первтилитись на травы,
Сочные и жилистые.
С холодами умереть
И с водой убежать?
И услышала песню ветра судьба синьокрила.
Пожалела темный ветер
И в поле убила.
Ветра кровь дождями упала.
В землю упала - пыль прибила.
Ветер руки в небо тянет
Молоденьким ветвями.
Улыбается счастливо,
Разговаривает с птицами.
И пришел огонь безумный,
Начал свой танец.
Вспыхнуло сухие ветки.
Темным ветром стало.
Горизонт-юг. Горизонт.
Горизонт - горизонт.
Стонет - плачет темный ветер
О своей печали.
