Знаєш,
Віриш.
І дощ мине коли захочеш сильно.
В губи,
Мітиш.
І хай говорять інші що ми божевільні.
Ховайся під моїм плащем,
А я сховаю нас від світу.
І де наш рай коли дійдем,
Чи знали без зими що значить літо?
Любиш,
Знаю.
І загубивши все З початку починаю
Хай говорять
У Бога собі щастя не здобувши не намолять
Ховайся під моїм плащем,
А я сховаю нас від світу.
І де наш рай коли дійдем,
Чи знали без зими що значить літо?
Це так просто як краплі дощу на шибі,
За твою любов говорити "Спасибі".
За випадок, сміливість перших речень,
За свободу й ціну особистих зречень.
За натхнення, за музику чисту в грудях,
За твої поцілунки, що мене зранку будять.
І за те що так любиш і штовхаєш в спину,
Я без тебе всього лиш пуста половина.
Ховайся під моїм плащем,
А я сховаю нас від світу.
І де наш рай коли дійдем,
Чи знали без зими що значить літо?
Коли сцена замовкає і зали ці пустіють,
Я точно знаю чиї руки лід мій розігріють...
