Зима:
Білая зима ,ти весна красна
Ми з тобою сестрами росли.
Я сніги несу ,рушиш ти красу
Ту, що білі коні мої принесли.
Розкажи чому не любиш ,Весно,
Ти мою красу ,робиш із сніжинок ти росу.
Я ж тебе просити буду, тебе молити буду
Не приходь до мене сонячним дощем
Не втинай мої ти ночі, мої льодинки очі
Пануватиму ще, бо я Зима
Весна:
Я Весна красна, біла ти Зима
Ми х с тобою сестри назавжди
Та пора мені в квіти весняні
Одягнути землю і свої сади.
Розкажи чому не любиш, Зимо, ти мою красу.
Робиш ти льодинками росу.
Я ж тебе просити буду, тебе молити буду
Не приходь до мене морозом у сади
Не губи мої ти квіти, вони так хочуть жити
Хочуть жити й рости, бо я Весна.