Зруйнувала Все
Вмираю від болю.
І я вже невзмозі...
Цей день, як ніколи
Не дає мені спокою.
Проходить час
Та залишає згадки...
Ті почуття,
Десь в глибині
Іноді пронизують серце.
Те, чого немає
Стало марним.
Вже не повернути...
Вже немає шансу...
Та немає сенсу...
Знаю, життя продовжується,
Треба починати заново...
Хоча так важко
Забути старе.
Те, що було
І в мить не стало...
Хто винен, а хто - правий?
Вже немає значення.
Вже давно все втрачено.
Залишились спогади...
Думкам - допобачення!!!
Вмираю від болю.
І я вже невзмозі...
Цей день, як ніколи
Не дає мені спокою.
Все розірвати!
Зруйнувати!
Тут потрібні не слова,
Потрібні - мати!
Хотілось померти.
Мене вигнали з хати.
І бракло ідей
Зрозуміти яка ти...
Усі твої друзі
Лізуть в стосунки,
Дають поради
Та дешеві подарунки...
І ти ведешся
На кожного з них.
Приносиш біль
І прагнеш,
Щоб я зник.
На завжди забити
На наше життя!
Стерти усі,
Що існували почуття...
Стати рабом!
Бути твариною!
Щоб тільки не жити
Тобю!
Єдиною!
Вмираю від болю.
І я вже невзмозі...
Цей день, як ніколи
Не дає мені спокою.
Не дає наснаги,
Щоб це зупинити...
Вирвати біль
І пафосно жити
