я ніхто і звати мене ніяк
тобто ще один експонат, себто черговий брак
утворений з глини за чужою подобою
в результаті - шлак, який стане потворою
батько мій - інтернет, а мати - технічний прогрес
я сік істоти, пропущений через людський прес
в мене викривлена душа і гнила структура
всі мої копії це оригінали готичної архітектури
весь мій соціум це купа лайна і акторів
мої очі закриті від світу, і перетворені в штори
емоції мої вилиті у мертве море
крики мої перелетіли карпатські гори
і нехай ридають усі навколо
нехай життя перетворюється з прогресії у математичне коло
я переріжу увесь цей канат
я сам собі власник, себто гарант