Їхали хозари із Дніпра додому,
Підманули Галю, забрали з собою:
"Ой ти, Галю, Галю молодая",
Умовляли Галю їхати з собою.
"Єдєм, Галя, с намі, мудримі жидамі,
Будеш жить получше, чем у родной мами".
Не слухає батька Галя молодая,
До жидів на воза весело сідає.
Ті ж повезли Галю курними шляхами,
Крутими ярами, темними лісами.
Розтинали Галю масними руками,
Прив'язали бідну до сосни косами.
Попід ноги Галі накидали хмизу,
Запалили сосну ізверху донизу.
Сосна догоряє, Галя промовляє:
"Ой хто мене чує, нехай порятує".
Козаки почули, до лісу майнули - / козаки почули, що поруч гуляли
Жидів порубали, Галю врятували. / вони тую ж Галю, з вогню визволяли
(в степу наздогнали, ворогів проклятих
жидів порубали, від чола до пяти)
Ой хто дочок має, нехай научає
З хтивими жидами гулять не пускає.