В будинку зоряних вітрів, Синів апостолів руїни, Свинячий рохкіт гомонів, Стогнав відлуннями німими. Крихтів, вливався у забій, Ковтав лайно, що сам полишив. Тримав в зубах солодкий гній, Йому дарований Всевишнім.
Наче сон - у вогні старий млин... Запалав від сльози Прометея.
В будинку зоряних вітрів, Серед скрижалів благоденних, Страждав, тинявся наче звір, Вогнем безодні полонений.
Падала зірка із неба в долоні, Льодом отрути зкисала в ефірі.
В доме звездных ветров , Сыновей апостолов руины , Свиной рохкит шумел , Стонал отголосками немыми . Крошка , вливался в забой , Глотал дерьмо , что сам оставил . Держал в зубах сладкий навоз , Ему дарованный Всевышним.
Как сон - в огне старая мельница ... Загорелся от слез Прометея.
В доме звездных ветров , Среди скрижалей благоденних , Страдал , слонялся как зверь , Огнем бездны пленен.
Падала звезда с неба в ладони , Льдом яда зкисала в эфире.