Ковтаючи спокій полону загорнутих мороком ніг О дві години, лише в дві години над сконом заблудлого світу.
Содом... Гоморра... Гори... Топись...
Згасле людство - лиш вежа з очима. Сьогодні зхолоне, камінням застигне. Згасле людство у хмарах далеких Повільно в пісок загорне своє сім'я.
У гойдалці синього сонця відлунням зажевріє крик Лише на мить... І звіряницею впаде до згинувшого скиту.
Глотать спокойное пление, завернутое темными ногами Через два часа всего два часа за встряхивание мира.
Содома ... Гомор ... Горы ... Топос ...
Неудачно человечество - покинул башню с глазами. Сегодня камни будут расстраивать. Неудачно человечество в облаках отдаленного Медленно в песке обернул свою семью.
В качелях синего солнца, эхо крика Только на мгновение ... и зверь упадет в складной эскиз.