(на вірші Осипа Маковея)
І тут у горах хрест! От край проклятий!
Куди не глянеш, Бог на хресті розп'ятий.
Знання нема, а крізь безодня віри.
Споганюють святе лице природи
Страшним кінцем Христової пригоди.
Самі ж ідуть чортівськими шляхами —
Звірюки від колиски аж до ями!
Землею гомонять пісні воскресні,
А люди ждуть на ласощі небесні.
І всюди рабських шибениць без міри.
О, Христе, глянь: ті Юди та Пілати
Від Тебе ждуть небесної заплати!