А ми свого не віддали
Старих Богів своїх не знищили
Ми їм хатину відвели
Як Прадідам у домі вічнім
В світлиці ж наш іконостас
І ми вкланяємося щиро
Тому хто защищає нас
Хто нам дає надію й Віру
Та як би в світі не було
Які б століття не минали
Ми начувалися й чекали
Коли нам скажуть на добро
Оті кого ми врятували
І хитрий наш мінталітет
Молився в голос і підмолювавсь
Ярилу за розквітлий степ
І Велесу за житній колос
Сварогу за вогонь в душі
За обереги - Берегиням
Невідлам при Роді жить
Дозволили своїй родині
Русалки і лісовики
Ми навіть нечесть не спалили
Отак й живуть домовики
В хатах які ми освятили
Ну де є ще такий народ
Поєднаний з живим і віщим
Що як безсмертний мудрий волхв
З"єднав себе с Земним й Космічним
Ні, ми свого не віддали
Лише коріння прикопали
В усі часи воно давало
Нам силу супроти біди
Ми не порушили свій рід
За те і нас Господь зберіг