Мовчи! Я знаю. За всіма словами –
Холодний смерк, спустошені сади...
Це наша пристрасть стала поміж нами,
Нас розлучаючи назавсігди!
Друже мій! Останні трачу сили,
В країні тій уявній живучи,
Де образ твій, утрачений і милий,
Де голос твій... Мовчи!
Мовчи! Мовчи!
Шалій, шалій, від розпачу сп'янілий!
Що розпач той? Річ марна і пуста!
Як пізно ми серця свої спинили!
Як роз'єднали рано ми вуста!
Друже мій! Останні трачу сили,
В країні тій уявній живучи,
Де образ твій, утрачений і милий,
Де голос твій... Мовчи!
Мовчи! Мовчи!
Друже мій! Останні трачу сили,
В країні тій уявній живучи,
Де образ твій, утрачений і милий,
Де голос твій... Мовчи!
Мовчи! Мовчи!
Де образ твій, утрачений і милий,
Де голос твій... Мовчи!
Мовчи!
Be silent! I know. In all words -
Cold twilight, devastated gardens ...
This is our passion between us,
Separating us forever!
My friend! The last is wasting power,
In the country of that imaginary living,
Where is your image, lost and sweet,
Where is your voice ... Be quiet!
Be silent! Be silent!
Challi, challi, intoxicated with despair!
What is despair? Thing is vain and empty!
How late we stopped our hearts!
How disconnected our mouths are!
My friend! The last is wasting power,
In the country of that imaginary living,
Where is your image, lost and sweet,
Where is your voice ... Be quiet!
Be silent! Be silent!
My friend! The last is wasting power,
In the country of that imaginary living,
Where is your image, lost and sweet,
Where is your voice ... Be quiet!
Be silent! Be silent!
Where is your image, lost and sweet,
Where is your voice ... Be quiet!
Be silent!