Любов – ти для людей одвічна таїна,
Любов, така небесна і така земна,
Завжди приносиш відчуття весни,
А залишаєш гіркоту вини щораз.
Приспів:
Любов, за всі образи ти мене прости,
Любов, ти за собою не пали мости,
Любов, ти з висоти до мене знов прилинь,
Любов, душі моєї не покинь!
Любов – глибінь озерних неозорий плес,
Любов – безмежне сяйво золотих небес,
Вогонь чекання і розлуки лід,
Такий близький і неосяжний світ чудес.
Приспів.
Спалахнеш на мить і погаснеш знов,
Та в серцях лишається навіки
Приспів.
Любов...
Любов...