1 куплет:
П’ять років я жив у цьому спальному районі.
П’ять тисяч мирян тут зранку моляться Мамоні.
П’ють кров Господню, зазирають у безодню,
годують драконів на державному кордоні.
Господь був поруч, він заходив у гості.
Ми трапили із ним на безлюдний острів.
Він мав при собі чотири томи «Капіталу»,
я – рибні консерви і гральні кості.
2 куплет:
Але Господь мені сказав: «Для чого консерви?
Головне, – сказав Господь, – наші внутрішні резерви».
За тиждень він був винен мені свої талони
і плюс десятину з кожної церкви.
Він казав: «Усе, що втратив, ще можливо відіграти.
Ми не можемо впливати на здобутки і втрати.
Удача – це вбивця, що ламає нам суглоби.
Плюс заряджені для нас ігрові автомати.
3 куплет:
Спробуй заховатися від власної удачі.
Всі кола пекла однаково гарячі.
Не так важливо, хто сидить в радіорубці.
Головне – які ти сам вибираєш передачі.
Самотність – пора для несподіваних рішень.
Вернусь живим додому – питиму тиждень.
Злий і живучий битимусь в падучій,
сидітиму в темряві й лякатимусь тиші.
Приспів:
Повернемось додому, до мирної праці.
Найгіршу судому лікують медитації.
Наше минуле – це кохання й хвороби.
Життя цінує юних і хоробрих.
Ніхто нікого не чекає і не кличе.
Наше майбутнє – безтурботне і вбивче.
Наша любов – листя звіробою.
Найбільша спокуса – залишитися собою.
