Етсетера - Викини з Серця
сльози не лий, це не подіє
він вже забув твій телефон
разом із ранком померла надія,
що все це був тільки лиш сон
так боляче, мов куля увійшла в твої груди
як постріли, до крові били його слова
а ти стояла мовчки. жодних фраз, жодних рухів
знову одна, знову до дна випита, кинута
бо він пішов вночі
просто зник в пітьмі
він такий як всі вони
викини, викини, викини його з свого серця
викини, викини, викини його з свого серця
і ти чекаєш марно кожен день, кожен вечір
відкриті двері й досі, тільки ніхто не йде
лише самотня осінь обійме твої плечі
серце твоє не визнає, що закінчилось все
бо він пішов вночі
просто зник в пітьмі
він такий як всі вони
викини, викини, викини його з свого серця
викини, викини, викини його з свого серця
він пішов вночі
і сказав тобі «живи»
замість слів «пробач мені»