1. Золоті луги Ведуть у небокрай І сумно навкруги, Тополя, тополя похилилася. Там старі батьки Заплакані стоять, Прощати було їм сина, А він героєм став. Молодий юнак, Молодий козак. ref: Там, біля тополі калина росте, Мамині очі чекають тебе. Сива у розпачі плаче, Сина все чекає, Та в Бога вже його душа. Мам, я в бою за волю пішов в далечінь, За правду і долю нових поколінь, За тих, хто у морі далеко І крилами лелеки повернуться живі. 2. Тихо на дворі, І тільки чути як, Як матері слова Летіли, летіли в ніч до козака. Бачиш сину мій, Свічка не згаса, До віку буде вже горіти, Горітиме вона. Молодий юнак, Молодий козак. ref. Там, біля тополі калина росте (…) 3. Рік вже проминув, Прийшла нова весна, А спокою в душі не було, Не було ну і вже нема. Там батько змучений Сам торує шлях, По ньому мав іти син його, А його вже нема. Молодий юнак, Молодий козак. ref. Там, біля тополі калина росте 1. Золотые луга ведут в горизонт И грустно вокруг, Тополь, тополь наклонилась. Там старые родители Заплаканные стоят, Прощать было им сына, а он героем стал. Молодой человек, молодой казак. ref: Там, у тополя калина растет, Мамины глаза ждут тебя. Седая в отчаянии плачет, Сына все ждет, И в Бога уже его душа. Мам, я в бою за свободу пошел вдаль, за правду и судьбу новых поколений, За тех, кто в море далеко и крыльями аисты вернутся живы. 2. Тихо на дворе, и только слышно как, как матери слова Летели, летели в ночь с казака. Видишь сын мой, Свеча не угас, К возрасту будет уже гореть, Будут гореть она. Молодой человек, молодой казак. ref. Там, у тополя калина растет (...) 3. Год уже прошел, Пришла новая весна, а покоя в душе не было, не было ну и уже нет. Там отец измученный Сам прокладывает путь, По нему должен был идти сын его, а его уже нет. Молодой человек, молодой казак. ref. Там, у тополя калина растет | |
