Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятійший од всіх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він взявши торбу тягу дав;
Забравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П'ятами з Трої накивав.
Він, швидко поробивши човни,
На синє море поспускав,
Троянців насаджавши повні,
І куди очі почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка,
Енея не любила - страх;
Давно вона уже хотіла,
Щоб його душка полетіла
К чортам і щоб і дух не пах.
Еней був тяжко не по серцю
Юноні, - все її гнівив:
Здававсь гірчийший їй від перцю,
Ні в чим Юнони не просив;
Но гірш за те їй не любився,
Що, бачиш, в Трої народився
І мамою Венеру звав;
І що його покійний дядько,
Паріс, Пріамове дитятко,
Путівочку Венері дав.
Побачила Юнона з неба,
Що пан Еней на поромах;
А то шепнула сука Геба...
Юнону взяв великий жах!
Впрягла в гринджолята павичку,
Сховала під кибалку мичку,
Щоб не світилася коса;
Взяла спідницю і шнурівку,
І хліба з сіллю на тарілку,
К Еолу мчалась, як оса. Эней был парубок моторный
И парень хоть куда казак,
Удался на всее плохо проворный,
Завзятийший от всех бродяг.
Но греки, как сжег Трою,
Сделали из нее стог навоза,
Он взяв сумку тягу дал;
Забрав некоторых троянцев,
Осмалених, как гиря, ланцив,
Ноги из Трои ударился.
Он быстро поробившы лодки,
На синее море поспускав,
Троянцев насаджавшы полные,
И куда глаза почухрав.
Но злая Юнона, сукина дочь,
Раскудахталась, как птица,
Энея не любила - страх;
Давно она уже хотела,
Чтобы его душка полетела
К чертям и чтобы и дух не пах.
Эней был тяжело не по сердцу
Юноне, - все ее раздражал:
Казался гирчийший ей от перца,
Ни в чем Юноны не просил;
Но хуже за то ей не полюбился,
Что, видишь, в Трое родился
И мамой Венеру звал;
И что его покойный дядя,
Парис, Приамове дитя,
Путевочку Венере дал.
Увидела Юнона с неба,
Что господин Эней на паромах;
А то шепнула сука Геба ...
Юнону взял большой ужас!
Впрягла в розвальни павичку,
Спрятала под кибалку мочку,
Чтобы не светилась коса;
Взяла юбку и шнуровку,
И хлеба с солью на тарелку,
К Эолу мчалась, как оса. | |
