Прислухаюсь, як спить мій син, Щось до світу шепоче він, Прислухаюсь, прислухаюсь... Чую сонне зітхання його, А в дитячому серці вогонь, Прислухаюсь, прислухаюсь... Мов до сонця, що в травах стоїть, Мов до птиці, що лине в блакить, Прислухаюсь, прислухаюсь... Як росте непосида малий, Мов до власних бажань і надій Прислухаюсь, прислухаюсь... Прислухаюсь... Чуєш, сину, пісня ця для тебе Від землі, від сонця та від неба! Сину мій, сину, рідна земля Сон береже твій зблизька й здалля. Мов до спраги своєї землі, До зерна, що не спить у ріллі Прислухаюсь... Чую всесвіт і материн цвіт, Чую сина і сонний політ! Прислухаюсь, як спить мій син... Прислухаюсь, як спить мій син... Мій син... Прислушиваюсь, как спит мой сын, то к миру шепчет он, прислушиваюсь, прислушиваюсь ... Слышу сонное вздох его, а в детском сердце огонь, прислушиваюсь, прислушиваюсь ... Как к солнцу, что в травах стоит, Как птице, что несется в голубизну, прислушиваюсь, прислушиваюсь ... Как растет непоседа малый, Как к собственным желаниям и надежд прислушиваюсь, прислушиваюсь ... прислушиваюсь ... Слышишь, сынок, песня эта для тебя от земли, от солнца и от неба Сын мой, сын, родная земля Сон хранит твой вблизи и здалля. Как к жажды своей земли, до зерна, не спит в пашни Прислушиваюсь ... Слышу вселенная и матери цвет, Слышу сына и сонный полет! Прислушиваюсь, как спит мой сын ... прислушиваюсь, как спит мой сын ... Мой сын ... | |
