День назавжди загубив кольори
Небо заснуло і бачить вже сни
Я не повірила, тільки лиш марила
Щоби на ранок усе розцвіло
Та не залишилось більше надій
і затонув в морі човен всіх мрій
я лиш залишуся серед безодні дня
в світі далеких і темних доріг
Життя, що вірило...
Життя, що мріяло...
Життя кудись пливло....
І падало, падало, падало...
Очі життя відшукали його -
Ясного неба, що в нього було.
Долі моєї мить
З часом не пролетить,
Вся душа плаче моя і кричить