Поцілунок на прощання забере тепло твоє Знову море не востаннє вітер хвилі в сонце вб’є Омиває тихо берег, наші душі у воді І вітрила розриває, ми - забуті, ми - самі!
Там де горизонт Там де горизонт Там де горизонт
Бачиш сонце - то є небо, бачиш крила - то є птах Буревісник - вісник долі, а можливо просто птах Та приплив затягне рани на розірваних пісках Гребінь хвиля свій зламає в темноті морського дна
Там де горизонт Там де горизонт Там де горизонт
Arven
Поцелуй на прощание займет тепло твое Опять море не раз ветер волны в солнце убьет Омывает тихо берег , наши души в воде И паруса разрывает , мы - забытые , мы - сами!
Там где горизонт Там где горизонт Там где горизонт
Видишь солнце - то есть небо , видишь крылья - то есть птица Буревестник - вестник судьбы , а может просто птица И приток затянет раны на разорванных песках Гребень волна свой сломает в темноте морского дна
Там где горизонт Там где горизонт Там где горизонт