ти снишся і кажеш:
давай знову будемо разом,
давай все вертати.
мені надсилаєш конверт із квитками до тебе
на різні маршрути, аби по швидше.
даруєш зелену помаду
і я навіть пробую, чи вона мені йде,
чи до лиця.
хоч направду
для мене це надто вульгарно.
якби ще вона була матова,
а то – із блиском...
ти знаєш, я не люблю,
коли все занадто,
коли за близько.
з тобою так зАвжди було:
ти не приходив вчасно
ти взагалі не приходив.
пускав і тримав одночасно
своїми турботами жив.
ти розчинявся, як дим,
тому зараз краще
про себе сни і в минуле квитки
з а б е р и.
Ірина Мороз (с)